Вступ 3

Розділ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА КЛАСИФІКАЦІЯ БЕЗУМОВНИХ РЕФЛЕКСІВ В ДОСЛІДЖЕННЯХ РІЗНИХ ВЧЕНИХ 5

1.1. Загальні поняття вродженої діяльності. 5

1.2. Класифікація рефлексів за нейрофізіологами Н.А.Рожанським і А.Д.Слонімом. 6

1.3. Класифікація безумовних рефлексів за етологом Дж.Темброком і нейрофізіологом Ю.М. Конорським. 7

Розділ 2. ФІЗІОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ ВИДІВ БЕЗУМОВНИХ РЕФЛЕКСІВ 11

2.1. Підготовчий і виконавчий харчовий безумовний рефлекс. 11

2.2. Слиновидільний та ковтальний рефлекс. 13

2.3. Підготовчі та виконавчі захисні рефлекси. 13

2.4. Орієнтовні та статеві рефлекси. 15

Розділ 3. ЗНАЧЕННЯ БЕЗУМОВНИХ РЕФЛЕКСІВ В ОРГАНІЗАЦІЇ РІЗНИХ ФОРМ ПОВЕДІНКИ ЛЮДИНИ І ТВАРИНИ 18

3.1. Особливості організації безумовного рефлексу (інстинкту). 18

3.2. Досягнення етологів в дослідженні вроджених форм поведінки. 19

3.3. Види інстинктивної поведінки. 24

Висновки 26

Література 28

Вища нервова діяльність - сукупність рефлексів, які забезпечують різноманітні форми взаємозв'язку тварин і людини з навколишнім середовищем і здійснюється за участю вищих відділів ЦНС (кори великого мозку, підкірки). Основу вищої нервової діяльності становлять умовні рефлекси, що утворюються на основі безумовних рефлексів. Вища нервова діяльність забезпечується двома основними процесами - збудження і гальмування. Під час дії безумовних подразників ці процеси виникають у корі мозку, де вони можуть поширюватися або концентруватися в обмеженій ділянці.

У XVII ст. чеський лікар і фізіолог Іржир Проказка, базуючись на своїх теоретичних розмірковуваннях, прийшов до висновку, що формою діяльності нервової системи є рефлекс. Він ввів цей термін в фізіологію, а також поняття рефлекторної дуги, яке не відрізняється від сучасного уявлення. А в 1863 році російський фізіолог І.М.Сєченов на основі експериментальних досліджень і спостережень висунув ідею про рефлекторний характер діяльності мозку, яка була опублікована в книзі "Рефлекси головного мозку."[12].

Великий внесок у вивчення безумовних рефлексів зробили багато вчених, а саме: І.М.Сєченов, який вважається батьком фізіології, І.П.Павлов, А.А.Ухтомський (принцип домінанти), П.К.Анохін (положення теорії функціональних систем) та інші.

Безумовні рефлекси разом з умовними забезпечують пристосування організмів до умов життя. Безумовними їх називають тому, що для їх утворення не потрібно якихось умов. Біологічна роль цих рефлексів полягає в тому, що вони зумовлюють існування новонароджених, які у перші моменти після народження, так і в наступному житті. Вони є основою для формування умовних рефлексів. Вміння володіти правою чи лівою рукою - безумовний рефлекс. Деякі безумовні рефлекси використовують у медичній практиці для визначення стану здоров'я людини: колінний, черевний, мигальний, смоктальний тощо.

Упродовж життя природжені рефлекси можуть змінюватись і стають невпізнанними. Слід зазначити, що у людини, на відміну від тварини, прояв безумовних рефлексів відбувається за участю кори головного мозку.

Інстинкти - ланцюг послідовних рефлексів, що є однією з форм пристосування тварин до умов життя.

Мета роботи - охарактеризувати безумовні рефлекси, розкрити їх біологічну сутність і значення.

Завдання:

" Висвітлити загальну характеристику безумовних рефлексів і проаналізувати їх біологічну сутність і значення;

" Визначити класифікацію безумовних рефлексів;

" Проаналізувати структурні основи безумовних рефлексів;

" Дати фізіологічну характеристику різним видам безумовних рефлексів;

" З'ясувати значення безумовних рефлексів в організації різних форм поведінки людини і тварини.

Об'єктом дослідження є безумовні рефлекси людини та тварин. Предмет дослідження: особливості безумовних рефлексів, їх характеристика та значення в організації різних форм поведінки людини і тварини.

1. Анохин П.К. Систематические механизмы высшей нервной деятельности. - М., Наука, 1979. - 454с.

2. Асратян Э.Л. Очерки по высшей нервной деятельности. - Ереван, Издательство АН Арм.ССР, 1977. - 374с.

3. Батуев А.С. Высшая нервная деятельность. - М., Высшая школа, 1991. - 225с.

4. Воронин Л.Г. Физиология высшей нервной деятельности: Учебное пособие для студентов биологических специальностей. - М., Высшая школа, 1979, - 311с.

5. Дмитриев А.С. Физиология высшей нервной деятельности: Учебное пособие для студентов биологических специальностей. - М., Высшая школа, 1974. - 459с.

6. Кольцова М.М. О формировании высшей нервной деятельности ребенка. - Л., Медгиз, 1958. - 143с.

7. Данилова Н.Н. Физиология высшей нервной деятельности. - Ростов на Дону, Феникс, 1999. - 322с.

8. Красногорский Н.И. Высшая нервная деятельность ребенка. - М., Медгиз, 1968. - 320 с.

9. Касьянов В.М. Развитие ребенка и среда: Формирование речевой функции. Детская нервность. - М., 1971. - 43с.

10. Основы сенсорной физиологии / под ред. Р.Шмидта. - М., Мир, 1984. - 286с.

11. Пейнер А. Особенности деятельности мозга ребенка / перевод с немецкого / под ред. Н.И.Касаткина. - Л., Медгиз, 1962. - 519с.

12. Сеченов И.М. Рефлексы головного мозга. - М., Академия наук СССР, 1961. - 100с.

13. Судаков К.В., Рылов А.А. Тайны мышления: Генетические формы поведения. - М., Педагогика, 1980. - 127с.

14. Харченко Л.Д. Фізіологія вищої нервової діяльності. - К., Вища школа, 1977. - 394с.

15. Чайченко Г.М. Поведінка і психіка тварин: Навч. посібник. - К., ВПЦ "Київський університет", 2000. - 199с.

16. Чайченко Г.М. Фізіологія людини і тварини / за ред. В.О.Цибенка. - К., Вища школа, 2003. - 463с.

17. Физиология человека и животных (общая и эволюционная): в 2-х томах / под ред. А.Б.Когана. - М., Высшая школа, 1984. - 562с.

18. Физиология человека и животных. Актуальные вопросы по физиологии человека и животных / под ред. Г.А.Степовского. - М., Высшая школа, 1972. - 354с.

Примечаний нет.