Вступ 3

1. ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКОГО ТОВАРИСТВА 4

2. ОСНОВНІ ПОЛІТИЧНІ ІДЕЇ ТОВАРИСТВА 6

3. СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ПОГЛЯДИ УЧАСНИКІВ ТОВАРИСТВА 13

3.1. Микола Гулак 13

3.2. Георгій Андрузький 14

3.3. Микола Костомаров 16

3.4. Тарас Шевченко 18

3.5. Пантелеймон Куліш 21

Висновки 24

Література 25

Важко всебічно осмислити виникнення й поширення на Україні, як і в усій Європі XIX ст., нових ідей, не зупинившись на появі нової категорії людей, які ці ідеї народжували. У Східній Європі цих "нових людей" називали інтелігенцією. З'явившись спочатку в Росії, а згодом і в усій Східній Європі, слово "інтелігенція" у широкому розумінні означало тих порівняно небагатьох людей, що мали вищу освіту. Але у вужчому й історично вагомішому значенні під інтелігенцією малися на увазі люди, які з ідеологічних переконань присвятили себе покращенню культурного, соціального і політичного становища мас, тобто селянства.

"Новизна" інтелігенції виявлялася у кількох аспектах. Вона сприймала життя з точки зору певних ідей та ідеологій, а не конкретних суспільних прав, привілеїв і повинностей, як це спостерігалося до її появи в інших суспільних групах. Замість того щоб розглядати суспільство у вузькій перспективі шляхтича, міщанина чи селянина, представники інтелігенції вважали, що вони дивляться на суспільство в цілому, враховуючи інтереси всіх. Більшу частину XIX ст. українська інтелігенція, як і російська, лишалася незначною групою суспільства, часто розірваною інтелектуальними суперечками, настроєною проти уряду, ізольованою від мас і зануреною у власні справи. І все ж вплив її, на перший погляд, непотрібної та малозрозумілої діяльності виявився набагато сильнішим, ніж це могла уявити сама інтелігенція.

Представники інтелігенції головним чином об'єднувалися в гуртки, на засіданнях яких обговорювали питання філософії, ідеології тощо. Найбільше значення в суспільному житті України відіграло Кирило-Мефодіївське братство - таємне товариство, гурток, діяльність якого спричинило величезний вплив на свідомість своїх сучасників, в значній мірі сприяло піднесенню українського національного духу у ХІХ столітті.

1. Бойко М.П. Кирило-Мефодіївське товариство: філософські та культурологічні ідеї національної самосвідомості та державотворення. - Дніпродзержинськ, Вид. ДДТУ, 2006. - 452с.

2. Гончарук П. С. Історичні погляди кирило-мефодіївців. - К., Видавництво Київського славістичного ун-ту, 2002. - 180с.

3. Господин А. Микола Костомарів. - Вінніпег, 1986. - 36 с.

4. Дорошенко Д. Нарис історії України. - К., ТЛІ, 1991.- 350 с.

5. Козак Стефан. Українська змова і месіанізм: Кирило-Мефодіївське Братство / Микола Лесюк (пер.з пол.і ред.). - Івано-Франківськ, Плай, 2004. - 253с.

6. Кузик П. Слов'янофільство: двобій націоналістичної та шовіністичної ідеологій (український, російський і польський досвід) // Визвольний шлях. - 2000, кн. 6. - С. 19-29.

7. Кузьміна З.М. Шевченко і Андрузький // Збірник праць п'ятої наукової шевченківської конференції. - К., 1957. - С.144-160.

8. Маланюк Є. Книга спостережень: Фрагменти:Від Кобзаря до нації. Студії і роздуми. - К., Атіка, 1995. - 238с.

9. Пінчук Ю. А., Санцевич А. В., Герасименко Н. О., Нерод В. О. Історична спадщина у світлі сучасних досліджень: Величко, Маркович, Маркевич, Костомаров, Яворський / НАН України; Інститут історії України. - К., 1995. - 190с.

10. Статут Українського православного брацтва імені святих Кирила та Мефодія. - К., 1918. - 10 с.

11. Субтельний О. Україна: історія. - К., 1992. - 512 с.

12. Шевчук В.П., Тараненко М.Г. Історія української державності: Курс лекцій. - К., Либідь, 1999. - 480с.

Примечаний нет.