|
У XIX столітті розвиток літератури йшов під знаком романтизму, який протистояв класицистичному та просвітницькому раціоналізму. Романтизм - це антифеодального явище, особливе світосприйняття, яке спирається засноване на переконання про перевагу "духа" над "матерією". Слідом за романтизмом виокремилася нова літературно-художня спільність, яка позначається словом реалізм. Реалізм XIX століття - це свідомий історизм, підхід до дійсності як до певної епохи. Романтизм в Англії сформувався раніше, ніж в інших країнах Західної Європи. Перший етап англійського романтизму проходив на тлі готичного та якобинского романів. Другий етап розвитку англійського романтизму пов'язаний з творчістю Байрона, Шеллі, Скотта, що відкрили нові жанри і види літератури. Символами цього періоду стали ліро-епічна поема та історичний роман. Роман стає популярним жанром, і Скотт починає видавати серії національних романів. Його твори являють собою поєднання двох творчих методів - реалізму та романтизму. Але основу художнього методу великого письменника складає романтизм.
Звертаючись до виявлення специфіки історичного роману, слід виходити з того, що в кожному творі цього жанру не може не бути масштабного історичного конфлікту, в якому повинна відбитися боротьба класів в певний період, боротьба тих чи інших соціальних і політичних сил, від результату якої залежать долі держав і народів. При цьому конфлікт повинен втілюватися в конкретних подіях історичної значимості. Часова відстань, яка відокремлює автора від доби, описуваної ним в історичному романі, дійсно необхідна, інакше стираються межі між минулим і теперішнім. Проте особливо важливий тут самий принцип підходу до життєвого матеріалу. Він не може бути однаковим у історичного романіста і в письменника, який працює в іншому жанрі, навіть якщо вони пишуть про одине той же час. Автор історичного роману повинен усвідомлювати себе істориком. Проблема конфлікту є найважливішою у справжньому історичному романі. Існує помилкова думка, що мета Скотта полягала в тому, щоб зобразити звичаї та побут певного часу і місця. Але тут варто згадати зауваження Бєлінського: "Колорит страны и века, их обычаи и нравы выказываются в каждой черте исторического романа, хотя и не составляют его цели" [4, 40]. Це повною мірою стосується творчості Вальтера Скотта, великого основоположника історичного роману. Будучи творцем історичного роману, Скотт обгрунтував найважливіші принципи жанру, які стали багато в чому фундаментальними для прогресивної західноєвропейської літератури першої половини XIX століття. Він відкрив багато законів історичного роману, пов'язаних з рівнем розвитку літератури того часу. У творах "истинного представителя современного эпоса" (так його називає В. Г. Бєлінський) немає сухого викладу загальновідомих фактів і подій, але історичні події переплітаються з долею окремої людини. У свідомості Бєлінського Скотт - це вірність життєвій правді, художник-реаліст, "второй Шекспир, соединивший искусство с жизнью" [4, 41].
|
|
1. Бальзак О. Об искусстве. М.; Л., 1941. с. 528
2. Бальзак О. Письма о литературе, театре и искусстве. Собр. соч., том 15, Гослитиздат, М., 1991, стр. 554.
3. Белинский В. Г. Полн. собр. соч. Т. 5., М., 1954, с. 863
4. Белинский В. Г. Разделение поэзии на роды и виды. Собр. соч. в трех томах, Гослитиздат, М., 1948, том 2, стр. 929
5. Вальтер Скотт. Вудсток. Собр. соч., том 17, типография бр. Пантелеевых, СПб, 1898, стр. 58
6. Вальтер Скотт. Собрание сочинений в двадцати томах. Т. 1, Изд-во "Художественная литература". М.-Л., 1960, c. 640
7. Вопросы романтизма, вып. 2, Калинин, 1975 с. 1029
8. История английской литературы. Т. 2, вып. 1, Издательство Академии наук СССР, М., 1953, с. 390.
9. История всемирной литературы. Т.7, М.:Наука, 1991, с.
10. История зарубежной литературы XIX века: Учеб. для филол. спец. вузов; М.: Высш. шк., 1991.-637 c.'
11. История зарубежной литературы XIX века: Учеб. для вузов/ А.С. Дмитриев, И.А. Соловьева, Е.А.Петрова и др., 2-ое изд., испр. и доп.-М.: Высшая школа; Издательский центр "Академия", 2000.-559 c.
12. Кеттл А. Введение в историю английского романа. - М.: Прогресс, 1966. - 447с.
13. Михальская Н.П. В. Скотт //Зарубежные писатели. /Под ред. Михальской Н.П. и др. М., Просвещение, 1997. Т.2, с. 98-105
14. Научные доклады высшей школы, "Филологические науки", вып. 6, 1974, Москва, "Высшая школа", с. 34-43
15. Орлов С. А. Исторический роман Вальтера Скотта. Горький, 1960, стр.
16. Пирсон Хескет. Вальтер Скотт - М.: Мол. Гвардия, 1978.- 303 с.
17. Проблемы истории зарубежных литератур, вып. 1, История и современность в зарубежных литературах, Изд-во Ленинградского ун-та, Л., 1979, с. 80-88
18. Реизов Б. Г. Творчество Вальтера Скотта. М.-Л., "Художественная литература", [Ленинградское отделение], 1965, 498 c.
19. Ученые записки, т. 16, филологическое отделение историко-филологического фак-та, Горьковское книжное изд-во, 1955, с. 126-16
20. Ученые записки, т. 23, вып. 2, История зарубежных литератур, Пермь, 1962, с. 5-25
21. Хализев, В. Е. Теория литературы: Учебник. 3-е изд., напр. и доп. - М.: Высш. шк., 2002.-437c.
|
На уровень вверх
Купить