нет

Як відомо імуноглобуліни являють собою біфункціональні молекули, які окрім зв'язування антигену здійснюють деякі ефекторні функції (активують комплемент, зв'язують клітини тощо) [5,6]. Структурні ділянки молекул імунолгобулінів, відповідальні за ефекторну активність, просторово віддалені від антигензв'язуючих центрів і знаходяться, головним чином, у Fc-області. Ізотипічна мінливість молекул імуноглобулінів також обумовлена антигенними детермінантами Fc-фрагментів [8].

На практиці досить часто виникає потреба у одержанні Fc-фрагментів імуноглобулінів. Така необхідність пов'язана з їх широким використанням в імунології та імунохімії. Fc-фрагменти можливо застосовувати для вивчення ефекторних функцій імуноглобулінів, які опосередковані даними областями. Часто їх використовують у якості імуногену для одержання антивидового кон'югату (у тому числі на основі моноклональних антитіл) при конструюванні тест-систем, призначених для серелогічної діагностики [8,10]. Слід зазначити, що Fc-фрагмент, у якості антигену, дає змогу одержати більш специфічні та селективні антивидові імунні сироватки. Отримані при розщепленні імуноглобулінів Fc-фрагменти можливо використовувати також для тестування моноклональних антитіл та одержання імуноафінних колонок.

У літературі зустрічається декілька методик розщеплення імуноглобулінів ферментами з метою отримання Fc-фрагментів. Більшісь із них базується на використанні папаїну, лише у деяких застосовується трипсин [1, ]. Папаїнова фрагментація дозволяє отримати більш стабільні та відтворювані результати [1,10 11,12]. Не зважаючи на велику кількість модифікацій методики, значна частина з них погано відтворюється, часто бракує достовірних способів контролю за ферментативним розщепленням. Данні різних авторів, у багатьох випадках, містять суттєві розбіжності.

Виходячи з вищезазначеного, метою даної роботи було розроблення удосконаленної методики отримання та виділення Fc-фрагментів імуноглобулінів на прикладі IgG людини.

Матеріали та методи. Приготування імуноглобулінової фракції. У якості джерела для отримання IgG людини був використаний "Імуноглобулін людський нормальний" ("Біофарма", Україна), який являє собою імунологічно активну білкову фракцію, виділену з сироватки або плазми крові людини, очищену та сконцентровану методом фракціонування етиловим спиртом за Коном. Вміст білку у препараті становив 100 мг/мл. Ступінь чистоти комерційного препарату перевіряли за допомогою електрофорезу у ПААГ з ДСН. Імуноглобуліни переводили у реакційний буфер гель-фільтрацією на колонці 1,5 х 20 см з сефадексом G-50. Колонку зрівноважували

1. Антитела. Методы: Кн. 1: Пер. С англ. / Под ред. Д.Кэтти. - М.: Мир, 1991. 287 с.

2. Иммунология: Практикум / Е.У.Пастер, В.В.Овод, В.К.Позур, Н.Е.Вихоть. - К.: Выща шк. Изд-во при Киев. Ун-те, 1989. - 304 с.

3. Иммунологические методы / Под ред. Х.Фримеля. - М.: Мир, 1979. - 520 с.

4. Методы иммунохимического анализа в биологии развития (практическое руководство) / А.Т. Михайлов, В.Н. Симирский. - М.: Наука, 1991. - 288 с.

5. Ройт А., Бростофф Дж., Мейл Д. Иммунология. - М.: Мир, 2002. - 592 с.

6. Bains W. Biotechnology from A to Z. Oxford: IRL Press, 1998. - 422 р.

7. Hsiao, Shu-hsi, and Putman, Frank W. The cleavage of human -globulin by papain // J. Biol. Chem. - 1961. - 236, N 1. - P. 122-135.

8. Johnstone A. Immunochemistry 2: A practical approach. Oxford, NJ, Tokyo: IRL Press, 1997. - 270 р.

9. Laemmli, U.R. Cleavage of structural proteins during the assembly of the of bacteriophage T4 // Nature. - 1970. - 227. - P.680-685.

10. Goding J. Monoclonal antibodies. Principles and practice. - San Diego: Academic press, 1996. - 492 p.

11. Porter, R.R. The hydrolysis of rabbit -globulin and antibodies with crystalline papain // Biосhem. J. - 1959. - 73. - P. 376 - 379.

12. Sanderson, A.M. , Lanning, M.G. Crystalline Fc prepared in high yield from normal IgG // Nature. - 1970. - 226. - P.356-358.

Примечаний нет.