1. Міри центральної тенденції та міри варіації: порівняльний аналіз. 3

2. Функціональна та кореляційна залежності. 7

3. Призначення коефіцієнтів асоціації та континсенсії. 10

4. Побудувати рівняння лінійної регресії. 12

Література 15

Найпростішою з мір центральній тенденції є мода (Мо). Для номінальних змінних мода - це єдиний спосіб вказати найтиповіше, поширеніше значення. Зрозуміло, дослідник може користуватися модальним значенням і для характеристики розподілу змінних, які вимірюються на вищому рівні, якщо для цього існують змістовні підстави (наприклад, описуючи розподіл відповідей на питання про кількість підписаних журналів). Мода - це таке значення в сукупності спостережень, яке зустрічається найчастіше. Наприклад, якщо у вибірці міститься 60% православних, 30% мусульман і 10% представників інших конфесій, то модальним значенням буде "православний".

У моди як міри центральної тенденції є певні недоліки, що обмежують її інтерпретацію. По-перше, в розподілі можуть бути дві і більш моди (відповідно воно є бімодальним або мультимодальним). Скажімо, якщо в групі з десяти чоловік четверо не мають автомобіля (0), четверо мають один автомобіль, одна людина має дві машини і ще один - три, то нам доведеться вказати два модальні значення - 0 і 1. Крім того, мода надзвичайно чутлива до вибраного способу угрупування значень змінної. Об'єднуючи категорії відповіді, ми різко збільшуємо число спостережень в окремих категоріях. Це відкриває широкий простір для маніпулювання даними (не завжди добросовісного). Тому "правилом хорошого тону" при обчисленні модального значення для згрупованих кількісних даних є вирівнювання ширини для всіх інтервалів класу. Ще одне важливе правило торкається випадків, коли частоти для всіх спостережуваних значень майже рівні. Тут краще утриматися від обчислення моди, оскільки в цьому випадку вона просто не може бути інтерпретована як міра центральної тенденції. Якщо, скажімо, 48% уболівальників підтримують збірну Італії, а 49% - збірну Бразилії, модальне значення "підтримують бразильців" буде не дуже модальним. Та все ж у багатьох випадках обчислення моди і необхідно, і корисно. Наприклад, для архітектора, що займається плануванням житлових будинків, знання модального значення для розміру сім'ї в даній місцевості, може виявитися значно важливим.

1. Айвазян С.А., Мхитарян В.С. Прикладная статистика и основы эконометрики: Учебник. - М., ЮНИТИ, 1998. - 1022с.

2. Городяненко В.Г., Гілюн О. В., Демічева А. В., Легеза С. В., Липовська Н. А. Соціологія: Підручник. - К., ВЦ "Академія", 2006. - 544с.

3. Девятко И.Ф. Методы социологического исследования: Учеб. пособие. - М., Книжный дом "Университет", 2002. - 295с.

4. Дж. Гласс, Дж. Стэнли Статистические методы в педагогике и психологии. - М, Форест, 2002. - 345 с.

5. Кулєшков Ю.В, Аулін В.В, Петренко М.М., Саловська Л. В., Олійник А. А. Статистичні методи обробки та аналізу економічних даних: Навч. посібник. - Кіровоград, КДТУ, 2003. - 137с.

6. Леоненко М.М., Мішура Ю.С., Пархоменко В.М., Ядренко М. Й. Теоретико-ймовірнісні та статистичні методи в економетриці та фінансовій математиці: Учбовий посібник. - К., 1995. - 380с.

7. Паніотто В.І., Максименко В.С., Харченко Н.М. Статистичний аналіз соціологічних даних / Київський міжнародний ін-т соціології. - К., Видавничий дім "КМ Академія", 2004. - 269с.

8. Социологический энциклопедический словарь / под ред. Г.В. Осипова. - М., ИНФРА-М-НОРМА, 1998. - 488 с.

9. Соціологія: короткий енциклопедичний словник. (уклад. В.І. Волович та ін.) - К., Український центр духовної культури, 1998. - 377 с.

10. Сурмин Ю.П., Туленков Н.В. Методология и методы социологических исследований: учебное пособие. - К., МАУП, 2000. - 304 с.

Примечаний нет.