Вступ 3

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДВАЛИНИ ДОСЛІДЖЕННЯ ДОЗВІЛЛЄВОЇ КУЛЬТУРИ. 5

1.1. Осмислення проблеми дозвілля та вільного часу в практиці філософо-культурологічної думки. 5

1.2. Питання дозвіллєвої культури в дослідженнях сучасних західних соціологів. 7

Висновки до 1-го розділу 12

РОЗДІЛ ІІ. ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ ДОЗВІЛЛЯ В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ 13

Висновки до 2-го розділу 21

Загальні висновки 22

Література 24

Актуальність теми. В сучасних умовах акцент розгляду дозвілля як категорії, що тільки відображає відпочинок та розваги, переміщається на поняття, яке наближується до змісту професійної діяльності. Розвиток потужної індустрії розваг та кількість людей, що залучена в ній, змушує придавати більше значення дозвіллю як певному виду праці для обслуговуючого персоналу. Крім того, збільшується кількість відпочиваючих людей. Машини, автоматизація та комп'ютерна техніка залишають людині все більш вільного часу. Сьогодні вже не треба боротися за виживання - соціальна політика багатьох країн надає можливість мінімального прожиткового мінімуму для всього населення. Як може реалізувати себе людина в таких умовах? На що вона має потратити свій вільний час? В умовах значного вивільнення людини від обтяжливої фізичної праці ця проблема культури дозвілля постає в сучасному суспільстві з нагальною актуальністю. В працях філософів і соціологів сучасності ці питання стали предметом широкого обговорення та аналізу.

Найвідомішими дослідниками проблем вільного часу і дозвілля були Ж. Фурастьє, Ж. Дюмазед'є (Франція), К. Робертс, С. Паркер (Великобританія), М. Коплан, Дж. Робінзон (США). В колишньому Радянському Союзі ще у 20 - 30-і роки ХХ ст. вивченням питань вільного часу займався С. Струмилін. Другій етап дослідження вільного часу розпочався в кінці 50-х років. Під керівництвом Г.А. Пруденського були проведені дослідження вільного часу в Москві і Новосибірську. В 60 - 80-і роки спеціальні дослідження проблем вільного часу мали місце в Донецькій, Харківській, Миколаївській, Полтавській та Волинській областях.

В сучасній Україні дослідження дозвілля становить предмет окремої галузі - соціології вільного часу та дозвілля. В різних аспектах культури дозвілля дану тему розробляли Ю.П. Івасюк (проблема сімейного дозвілля в Україні), І.В. Каташинська (трансформація дозвілля в сучасному соціокультурному просторі), В.В. Кірсанов (дозвілля як предмет наукового дослідження), О.Р. Копієвська (розвиток культурно-дозвіллєвої діяльності як складової культурної політики держави), Т.О. Нельма (умови розвитку культури вільного в сучасному українському суспільстві), С.А. Рижкова (етика культури дозвілля), І. В. Петрова (специфіка дозвіллєвої роботи з дорослими), Л.О. Поліщук (роль дозвілля у духовному розвитку особистості), Л. О. Сморж (робота і дозвілля в життєдіяльності людини). Вагомий внесок в розроблення цієї тематики зробила відомий український соціолог Н.М. Цимбалюк .

Головним напрямом даних робіт стало вивчення дозвілля як однієї із сфер життєдіяльності людини, що разом з трудовою діяльністю становить цілісне соціальне утворення. Однак, на мою думку, в них не приділено достатньої уваги тієї тенденції, відповідно до якої дозвілля становиться все більш приоритетною сферою діяльності в умовах визволення людини від важкої праці через зростання машинізації, автоматизації та комп'ютеризації промислового виробництва. Тому для більш детального висвітлення даного питання необхідно розглянути дозвілля з точки зору майбутнього людства - такого, що, визволяючи індивіда від фізичної праці, надає для нього можливість реалізовувати себе в творчості, грі, дозвіллєвих формах проведення вільного часу.

Об'єктом дослідження виступає дозвіллєва культура сучасного українського суспільства. Предметом дослідження - шляхи та способи її реалізації.

Методологічну основу дослідження склали загальнофілософські принципи об'єктивності й історизму, всезагального зв'язку та розвитку, історичного і логічного, єдності соціальної теорії і практики. При цьому використано методи аналізу, узагальнення та синтезу існуючого наукового матеріалу з проблем філософського та соціологічного осмислення культури дозвілля.

Структурно робота складається з двох розділів, висновків до них, загального висновку, списку використаної літератури.

1. Американская социология. Перспективы, проблемы, методы. - М., Прогресс, 1972. - 392с.

2. Гавриленко І.М. Соціологія. Кн.1. Соціальна динаміка. - К., Видавничий центр "Киівський університет", 2000. - 464 с.

3. История социологии в Западной Европе и США: Учебник для вузов. / Г. В. Осипов (ред.). - М., НОРМА-ИНФРА-М, 2001. - 576 с.

4. История философии: Энциклопедия /сост. А. Грицанов. - Минск, Интерпрессервис; Книжный Дом, 2002. - 1376 с.

5. Івасюк Ю. Проблема сімейного дозвілля в теперішніх умовах // Науковий часопис. - К., 2006. - Вип.4. - С.20-29.

6. Каташинська І. В. Трансформації функцій освіти і дозвілля в сучасному соціокультурному просторі // Вісник. - К., 2004. - Вип.10. - С.58-62.

7. Кірсанов В. В. До питання визначення дозвілля як предмета наукового дослідження // Теоретичні питання культури, освіти та виховання. - К., 2004. - Вип.28. - С.146-149.

8. Козловські П. Культура постмодерна. - М., Реликвии, 1997. - 615с.

9. Копієвська О.Р. Розвиток культурно-дозвіллєвої діяльності як складової культурної політики в країнах Західної Європи // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури. - К., 2005. - Вип.14. - С.234-240.

10. Лагутін В. Д. Людина і економіка: Соціоекономіка: Навчальний посібник. - К., Просвіта, 1996 - 336 с.

11. Монсон П. Современная западная социология: Теории, тенденции, перспективы. - СПб., Нотабене, 1992. - 775с.

12. Мосалев Б.Г. Досуг: методология и методика социологических исследований: Учеб. пособие. - М., МГУК, 1995. - 96с.

13. Нельга Т.О. Культура вільного часу: спроба визначення та умови розвитку в сучасному українському суспільстві // Український соціум. - 2007. - №5-6. - С. 15-19.

14. Петрова І. В. Специфіка дозвіллєвої роботи з дорослими // Вісник. - К., 2004. - Вип.10. - С.90-97.

15. Пича В.М. Свободное время: тенденции и проблемы развития: Автореферат диссертации. - К., 1992. - 39с.

16. Поліщук Л. О. Роль дозвілля у духовному розвитку особистості // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції "Духовна культура як домінанта українського життєтворення". - К., 2005. - Ч.2. - С.124-126.

17. Поппер Карл. Злиденність історицизму: Пер.с англ.. - К., Абрис, 1994. - 192с.

18. Рассел Б. Історія західної філософії. - К., Основи, 1995. - 759с.

19. Рижкова С. А. Етика та космологія homo faber (людини, що створює), homo profanum (людини непосвяченої), homo inercia (людини дозвілля) // Культура і сучасність. - К., 2003. - N1. - С.22-32.

20. Сморж Л. О. Робота і дозвілля в життєдіяльності людини // Військовий гуманіт. ін-т Нац. акад. оборони України. Збірник наукових праць. - К., 2000. - N1-2 (14): Українська еліта та її роль в державотворенні. - С.312-317.

21. Социологический энциклопедический словарь / под ред. Г.В. Осипова. - М., ИНФРА-М-НОРМА, 1998. - 488 с.

22. Стеббинс Р.А. Свободное время: к оптимальному стилю досуга

(взгляд из Канады) // Социс. - 1992. - №2. - С. 5- 18.

23. Томсон Дж. Майбутнє, що передбачається. - М., Пирамида, 1997. - 436с.

24. Философский энциклопедический словарь / Е.Ф. Губский (ред.-сост.). - М., ИНФРА-М, 2005. - 576с.

25. Філософія: Навчальний посібник для студентів і аспірантів вузів/ За ред.І.Ф. Надольного. - К., Вiкар, 1998. - 624 c.

26. Хайдеггер Мартин. Бытие и время / В.В. Бибихин (пер.с нем.). - М., Ad Marginem, 1997. - 452с. з. 182).

27. Цимбалюк Н. М. Інституційна модернізація культурно-дозвіллєвої сфери в Україні: автореферат дисертації. д-ра соціологічних наук: 22.00.04 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 2005.

28. Цимбалюк Н., Яковенко Ю. Еволюція дозвілля в контексті соціологічних категорій // Психологія і суспільство. - 2004. - №2. - С. 16-20.

29. Цимбалюк Н.М. Етнонаціональні характеристики культурного дозвілля // Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки. - 2007. -№ 8. - С. 21- 24.

30. Цимбалюк Н.М. Основні напрями розвитку євроінтеграційних культурно-дозвіллєвих практик населення України // Вісник. Соціологія. Психологія. Педагогіка. - 2007. - № 28. - С. 35-39.

31. Цимбалюк Н.М. Соціологія дозвілля: Навч. посібник. - К., ДАКККіМ, 2001. - 180с.

Примечаний нет.