1. Прогностична функція соціології, інші функції соціології. 3

2. Програма та її роль у соціологічному дослідженні. Функції програми. 7

3. Мотиви підприємницької діяльності. 10

Література 13

Зв'язок соціології з життям суспільства, основні завдання, які вона ставить перед собою, реалізуються через її основні й допоміжні функції. У соціологічній літературі по-різному підходять до їх тлумачення та визначення кількості. Одні вчені головними функціями соціології вважають пізнавальну, практичну та ідеологічну, інші - пізнавальну, прогностичну, соціального проектування і конструювання, організаційно-технологічну, управлінську та інструментальну. Існує підхід, коли до основних функцій соціології відносять: теоретико-пізнавальну, практично-перетворювальну, світоглядно-ідеологічну. До специфічних функцій - прогностичну, гуманістичну, просвітницьку, інструментальну, соціально-технологічну .

Прогностична функція реалізується через соціальні прогнози. Прогноз - імовірне судження про стан того чи іншого явища в майбутньому. У вузькому значенні, прогноз - спеціальне наукове дослідження перспектив тих чи інших явищ, переважно з кількісними оцінками.

Соціальний прогноз стосується дослідження перспектив розвитку суспільства в цілому, або його окремих елементів. Особливо важливо мати такий прогноз в перехідний період розвитку суспільства. У цьому плані соціологія здатна: 1) визначити, який існує діапазон можливостей, вірогідності, що відкривається перед учасниками подій на даному історичному етапі; 2) представити альтернативні сценарії майбутніх процесів, пов'язаних з кожним з вибраних рішень; 3) розрахувати вірогідні втрати по кожному з альтернативних варіантів, включаючи побічні ефекти, а також довготривалі наслідки.

Здатність виробляти науково обґрунтовані прогнози про тенденції розвитку соціальних процесів в майбутньому свідчить про практичну спрямованість соціології як науки. В сучасних умовах соціологічне дослідження завершується не просто рекомендаціями щодо управління процесами, а виробленням і обґрунтуванням прогнозу (короткострокового або довгострокового) щодо досліджуваного об'єкта. Короткостроковий прогноз спирається на встановлені тенденції розвитку соціального явища, довгостроковий - на ці самі тенденції, а також на зафіксовані закономірності й відкриті чинники, які вирішальним чином впливають на прогнозований об'єкт. Виявлення таких чинників та наступне моделювання досліджуваного процесу - один із найскладніших видів наукової праці.

1. Дорин А.В. Экономическая социология. - Минск, Экоперспектива, 1997. - 254с.

2. Лукашевич М.П., Туленков М.В. Спеціальні та галузеві соціологічні теорії: навчальний посібник. - К., МАУП, 1999. - 344 с.

3. Пачковський Ю.Ф. Психологія підприємництва: Навч. посібник. - Львів, Афіша, 2001. - 276с.

4. Рабочая книга социолога. - М., Едиториал УРСС, 2003. - 477с.

5. Социологический энциклопедический словарь / под ред. Г.В. Осипова. - М., ИНФРА-М-НОРМА, 1998. - 488 с.

6. Соціологія: короткий енциклопедичний словник. (уклад. В.І. Волович та ін.) - К., Український центр духовної культури, 1998. - 377 с.

7. Сурмин Ю.П., Туленков Н.В. Методология и методы социологических исследований: учебное пособие. - К., МАУП, 2000. - 304 с.

8. Черниш Н. Соціологія. Курс лекцій. - Львів, Кальварія, 1996.- 302 с.

9. Шумпетер Й.А. Капіталізм, соціалізм і демократія. - К., Основи, 1995. - 528с.

10. Якуба О.О. Соціологія. Навчальний посібник для студентів. - Харків, Константа, 1996. - 245 с.

Примечаний нет.