Вступ 3

1. Сталий розвиток як мета майбутнього людства. 4

2. Перспективи сталого розвитку України. 10

Висновки 19

Література 20

Характерною ознакою минулого століття було нестримне прагнення людства до забезпечення економічного і технологічного розвитку. Успіх вимірювався переважно зростанням валового внутрішнього продукту. Вважалося, що це автоматично приведе до добробуту та значного підвищення рівня життя людей. Однак блискуча зовнішність прогресу майже завжди забезпечувалася за рахунок нещадної експлуатації і збіднення навколишнього середовища, експансією "закону джунглів" - виживає найсильніший. По суті, такі нероздільні сфери, як економіка, довкілля та суспільні інститути існували ізольовано одна від одної. Почала руйнуватися сама природна основа існування та внутрішнього світу людини. Суспільство такого типу фактично жило за рахунок майбутніх поколінь. Як наслідок, на початку ХХI століття світ зіткнувся з глобальними екологічними проблемами, голодом та збідненням більшості населення земної кулі, деградацією його моралі, наростаючими регіональними та міжетнічними конфліктами, тероризмом.

Ці обставини змусили прогресивну міжнародну громадськість та відомі недержавні міжнародні організації започаткувати новий підхід до подолання зазначених глобальних проблем, який отримав назву - концепція сталого розвитку. Він значною мірою став продовженням вчення про ноосферу, сформульованого видатним українським вченим, академіком В.І.Вернадським ще в першій половині ХХ століття. Суть його полягає в обов'язковій узгодженості економічного, екологічного та людського розвитку таким чином, щоб від покоління до покоління не зменшувалися якість та безпека життя людей, не погіршувався стан довкілля та відбувався соціальний прогрес, який визнає потреби кожної людини.

1. Америка: сталий розвиток: Новий консенсус заради майбутнього. - К., Інтелсфера, 2001. - 186с.

2. Афанасенко В. С., Горлач М. І., Данильян О. Г., Дзьобань О. П. Соціальна філософія. - Х., Прапор, 2007. - 687c.

3. Браун Лестер Р., Флавін Крістофер, Френч Гіларі, Абрамович Джанет Н., Гарднер Гері. Стан світу 2001: Доповідь Ін-ту Всесвітнього спостереження про прогрес до сталого суспільства. - К., Інтелсфера, 2001. - 283 с.

4. Вернадський В.І. Вибрані праці / НАН України. - К., Наукова думка, 2005. - 302с.

5. Волошин В. В., Гордієнко Н. М., Горленко І. О., Данилишин Б. М., Дорогунцов С. І. Концепція сталого розвитку України. - К., 1997. - 17с.

6. Горбань О.В. Стратегема сталого розвитку суспільства (соціально-філософський аналіз): Автореф. дисертації. - Сімферополь, 2004. - 20с.

7. Довкілля - ХХІ. Перехід до сталого розвитку: Матеріали Другої міжнар. наук. конф., 12-13 жовтня 2004 р., м. Дніпропетровськ. - Д., 2004. - 200с.

8. Згуровський М.З. Сталий розвиток у глобальному і регіональному вимірах: Аналіз за даними 2005 р. - К., Політехніка НТУУ "КПІ", 2006. - 85с.

9. Кіндратець О.М. Політичні детермінанти сталого розвитку. - Запоріжжя, Видавництво ЗДІА, 2007. - 256 c.

10. Кіндратець О.М. Формування суспільства сталого розвитку: проблеми і перспективи. - Запоріжжя, Видавництво ЗДІА, 2003. - 382с.

11. Назаретян А.П. Цивилизационные кризисы в контексте универсальной истории. (Синергетика- психология-прогнозирование): Пособие для вузов. - М., Мир, 2004. - 367с.

12. Проблеми сталого розвитку України: Зб. наук. доповідей / НАН України; Наукова рада НАН України з проблем навколишнього середовища і сталого розвитку. - К., БМТ, 2001. - 424с.

13. Сучасна зарубіжна соціальна філософія: Хрестоматія / Міжнародний фонд "Відродження" / В.Лях (упоряд.). - К., Либідь, 1996. - 384с.

Примечаний нет.