Вступ 4

1 Загальний розділ 6

1.1 Призначення та основні технічні характеристики виробу 6

1.2 Вихідні дані 6

2 Організаційний розділ 8

2.1 Характеристика та економічна ефективність обраної потоково-конвеєрної

лінії 8

2.2 Розрахунок параметрів конвеєра 8

2.2.1 Визначення такту потоку 8

2.2.2 Визначення змінний плану випуску 8

2.2.3 Дійсний фонд часу роботи конвеєрної лінії за зміну 9

2.2.4 Визначення темпу конвеєра 9

2.2.5 Синхронізація операцій 9

2.2.6 Розрахунок кількості робочих місць на конвеєрі 11

2.2.7 Загальна кількість робочих місць на конвеєрі 11

2.2.8 Середній коефіцієнт завантаження 11

2.2.9 Розрахунок довжин конвеєру 11

2.2.10 Визначення швидкості руху конвеєра 12

2.2.11 Розрахунок тривалості технологічного циклу збірки виробів 12 2.2.12 Визначення виробничих заділів на конвеєрній лінії 12

2.2.13 Площа конвеєрної лінії 13

2.3 Розрахунок чисельності промислово-виробничого персоналу на дільниці 13

2.3.1 Розрахунок чисельності основних робітників 13

2.3.2 Розрахунок чисельності допоміжних робітників 13

2.3.3 Розрахунок чисельності службовців та спеціалістів 14

3 Економічний розділ 16

3.1 Розрахунок фонду заробітної плати по дільниці 16

3.1.1 Розрахунок заробітної плати основних робітників 16

3.1.2 Розрахунок заробітної плати допоміжних робітників 17

3.1.3 Розрахунок заробітної плати спеціалістів та службовців 18

3.2 Розрахунок повної собівартості виробу та оптово-відпускної ціни 19

3.3 Розрахунок економічної ефективності від впровадження потоково-конвеєрної

лінії 23

3.3.1 Розрахунок річного економічного ефекту 23

3.3.2 Розрахунок строку окупності капітальних вкладень 24

3.3.3 Розрахунковий коефіцієнт ефективності капіталовкладень 25

3.3.4 Розрахунок показників зростання продуктивності праці 25

3.3.5 Розрахунок зниження трудоємкості і росту продуктивності праці 25

3.4 Техніко-економічні показники дільниці 26

3.5 Висновки 27

4 Теоретична частина 28

4.1 Основні положення 28

4.2 Приклад нарахування амортизації 32

4.3 Використання інформаційних технологій при амортизації 33

Висновок 34

Список літератури 35

У період переходу до ринкових відносин, в умовах конкурентної боротьби між товаровиробниками, підвищенню ефективності використання основних фондів слід приділити особливу увагу оскільки від раціонального використання основних фондів залежить ефективність діяльності підприємства.

Усі основні засоби, крім землі, піддані фізичному та моральному зносу, тобто під впливом фізичних сил, технічних та економічних факторів вони поступово втрачають свої якості та приходять до непотребу.

Поступове перенесення вартості діючих основних фондів на готовий продукт та накопичення грошового фонду для заміни зношених об'єктів називається амортизацією. Амортизаційні відрахування включаються до складу валових витрат виробництва й обігу, що беруться для обчислення оподатковуваного прибутку. На світі декілька різноманітних концепцій амортизації. В Україні діє "натуралістична" концепція, що направлена на відновлення основних засобів у натуральній формі.

Нарахування амортизації (зносу) регламентується П(С)БО №7 (Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби"), за яким амортизація - це систематичне розподілення вартості основних засобів, яка амортизується протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Нарахування амортизації основних засобів робиться такими методами:

" прямолінійний;

" виробничий;

" зменшення залишкової вартості;

" прискореного зменшення залишкової вартості;

" кумулятивний;

Серед альтернативних методів нарахування амортизації, що передбачені стандартами GAAP, можна визначити такі, як метод списання та заміни, метод групового та змістовного обліку зносу, метод оцінки товарно-матеріальних запасів.

Нарахування амортизації у податковому обліку регламентується Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", за яким амортизація - це поступове віднесення витрат, що пов'язані з придбанням, виготовленням та покращенням основних фондів, на зменшення скоректованого прибутку у межах поставлених норм амортизаційних відрахувань. У податковому обліку існує метод зменшення залишкової вартості та прискорений метод.

Треба зазначити, що П(С)БО №7 дозволяє нарахування амортизації податковими методами , що приводить до різноманітних протиріч.

Отже , амортизаційні відрахування - один з головних джерел здійснення реальних інвестицій. За допомогою амортизації регулюється швидкість звороту основних засобів, інтенсифікується процес її відтворення, регулюється технічна та виробнича політика на підприємстві. В Україні не вироблено амортизаційної політики, яка б дала змогу стимулювати використання одного з найбільших інвестиційних ресурсів. Необхідно створити таку систему амортизації, яка б у рамках загальнодержавного регламенту дала змогу кожному підприємству обирати найсприятливіші режими відновлення основних фондів.

Під час виготовлення схеми перетворювача двійково-десяткового коду в семисегментній для індикації годин використовуються наступні верстати: конвеєрна стрічка, конвеєрна піч конвекційного нагріву RO300-FC, високопродуктивний автомат дозування Axiom X-1010, системи пайки в паровій фазі RD1, RD2 та RD3, автоматична система селективного нанесення вологозахисту SELECT COAT SL940E. Розрахунок параметрів конвеєра та розрахунок амортизації верстатів наведені нижче.

1. Борщ Н. Амортизація: податковий і бухгалтерський облік. - 2-ге вид., перероб. і доп. - Х.: Фактор, 2002. - 152с.

2. Економіка підприємства: Підручник За ред. С.Ф. Покропивного. - Вид. 2-ге, перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2001. - 528с.

3. Стадницький Ю., Саган Т. Амортизаційна політика в Україні: історія розвитку, існуючий стан та шляхи удосконалення// Економіст. - 2002. - №12.- ст.34-38

4. Шваб Л.І. Економіка підприємства: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. 2-е вид. - К.: Каравела, 2005. - 508 с

Примечаний нет.