1. ЗМІСТ КОНКРЕТНОЇ КОНФЛІКТНОЇ СИТУАЦІЇ, ДИНАМІКА ЇЇ РОЗВИТКУ 3

2. КАРТА КОНФЛІКТУ 4

3. СТРАТЕГІЯ РОЗВЯЗАННЯ ДАННОГО КОНФЛІКТУ 7

4. ТАКТИЧНІ ПРИЙОМИ ДЛЯ РОЗВ'ЯЗАННЯ КОНФЛІКТУ 8

Література 10

Невелика київська фірма "Аніка" (штат 10 чоловік) здійснює надання поліграфічних послуг населенню. Вона виготовляє буклети, візитки, створює макети і ескізи для всіх видів реклами, друкує брошури, фото на замовлення та ін. Персонал фірми - в основному люди інтелектуальної праці, які задіяні у сфері інформаційних технологій. Кількість некваліфікованих працівників зведена до мінімуму (2 особи - чоловік і жінка). Як виявилось в подальшому, ця обставина стала слабкою ланкою в організації робіт в даній фірмі та сприяло виникненню конфлікту.

Конфлікт розгорівся в той час, коли один із некваліфікованих працівників (вантажник) захворів і був через це відсутній протягом тижня. В період його відсутності виникла необхідність розвантажити машину з типографським папером, яку надіслала інша фірма (фірма-постачальник). Керівник "Аніки" розпорядився, щоб усі працівники-чоловіки (4 особи) забрали папір із машини і перенесли його в складські приміщення. До робіт не були залучені жінки, бо пачки з папером за вагою перевищували норму, яку може піднімати працівниця згідно норм законів з охорони праці.

Конфлікт розпочався в той момент, коли підлеглі відмовились виконувати розпорядження директора фірми, мотивуючи це тим, що вони не будуть виконувати чужі обов'язки. "Це не наша робота, нам за неї не платять", - говорили вони. Вони вважали, що така праця негідна їх статусу інтелектуальних працівників (за посадою вони були - дизайнер, макетувальник, фотограф і фахівець з цифрового друку). Директор фірми заявив їм, що, якщо вони не хочуть працювати, то можуть шукати іншого місця роботи. Після цього в колективі утворилась складна обстановка, яка заважала продуктивно здійснювати трудову діяльність.

Працівники не могли з'ясувати, чи працювати їм далі, чи ні, разом з тим вони відчували, що керівник організації віднісся до них несправедливо. При цьому вони припинили повноцінно виконувати службові завдання, очікуючи звільнення. Їх відносини з керівником стали напружені, розмови, які велись в цей час між учасниками конфлікту відбувалися на підвищених тонах, характеризувалися грубістю та гостротою. Через деякий час жінки-працівниці також стали на бік своїх колег-чоловіків через те, що на даному підприємстві вже тривалий час існувала практика несвоєчасної виплати заробітної плати з боку керівництва, а також мали місце випадки, коли директор оплачував не всі відомості виконаних робіт, мотивуючи тим, що ці роботи зроблені неякісно.

1. Анцупов А.Я., Шипилов А.И. Конфликтология: Учебник. - М. : ЮНИТИ, 1999. - 551с.

2. Бандурка А.М. Конфликтология: Учебное пособие для вузов. - Харьков, РИП Оригинал, 1997. - 356c.

3. Большаков А.Г., Несмелова М.Ю Конфликтология организаций: Учеб. пособие. - М. : МЗ Пресс, 2001. - 182с.

4. Ємельяненко Л.М., Петюх В.М., Торгова Л.В., Гриненко А.М. Конфліктологія: Навч. посібник. - К., КНЕУ, 2003. - 315с.

5. Лейси Х. Как разрешить конфликт на рабочем месте: Пер. с англ. - М., НІРРО, 2004. - 192с.

6. Ликсон Ч. Конфликт: Семь шагов к миру. - СПб., Питер Паблишинг, 1997. - 160с.

7. Ложкин Г.В., Повякель Н.И Практическая психология конфликта: Учеб. пособие. - К., МАУП, 2002. - 256 с.

8. Морозов А.В. Деловая психология. - СПб. : Союз, 2002. - 571с.

9. Пірен М. І. Конфліктологія: Підручник, К., МАУП, 2003. - 360 с.

10. Рубин Дж., Пруйт Д., Сунг Хе Ким. Социальный конфликт: эскалация, тупик, разрешение. - СПб., Прайм-Еврознак, 2003. - 352с.

11. Скотт Д.Г. Конфликты: Пути их преодоления. - К., Внешторгиздат, 1991.-190c.

Примечаний нет.